Не заважай собі жити. Як впоратися зі страхом, образою, почуттям провини, прокрастинацією і іншими проявами саморуйнівної поведінки Марк Голстон, Филип Голдберг

Практична книга від досвідченого психіатра та автора бестселлера «Як розмовляти з мудаками» про те, як боротися з 40 проявами саморуйнівної поведінки — від прокрастинації до гніву. Також Марк Гоулстон є автором книгиЯ чую вас наскрізь. Ефективна техніка переговорів!Аналізуючи свою життя, багато людей з жалем усвідомлюють, що вони мало схожі на те, про що вони мечтали, на що сподівалися. А точніше, ваша саморуйнівна поведінка Ось чому так важливо навчитися визначати власні моделі самосаботажу і відмовитися від усіх форм його прояву. Цю книгу варто прочитати від кірки до кірки, а потім використовувати в якості довідкового посібника. поведінки, що заважають йти вперед

10 уроків саморуйнівної поведінки

Повинен зізнатися, мене дуже порадувала реакція читачів на перше видання цієї книги. А ще я багато дізнався завдяки їм, а також їхнім відгукам на топ-десятку уроків, які ми всі можемо вивчити на прикладі саморуйнівної поведінки деяких знамени­тостей і відомих громадських діячів, від професійного гравця в американський футбол 0. Джея Сімпсона до президента Кліп тона; я писав про це для ряду видань. Проникливі читачі, які за стосували поради з книги в своєму житті, допомогли мені усні домити, що ясне розуміння суті саморуйнівної поведінки дозволяє витягти з нього універсальні уроки. А щоб допомогти вам отримати від книги ще більше користі, для початку пропоную топ-десятку уроків, які я засвоїв завдяки читачам.

1. Дійте, не відкладаючи вирішення проблеми. На мій погляд, одне з найбільших потрясінь, які переживає людина, наближа­ючись до заходу життя, — це усвідомлення того, що воно ви­явилося мало схожим на те, про що вона мріяла і на що сподіва­лася. Але ще гірше розуміти, що нездатність реалізувати надії і мрії в значній мірі обумовлена тим, що ви не змогли перестати стояти на своєму шляху. А тим часом виправити це ніколи не пі­зно. Настав час відмовитися від саморуйнівної поведінки — це сьогодні. Не зробивши цього, ви серйозно ризикуєте пережити в майбутньому найглибше співчуття як через втрачені можливос­ті, так і через невипробуване задоволення від життя і недоотриманої вами і недоданої вам любові.

2. Не попадайте з вогню у полум'я. Вирішивши якомога шви­дше змінити саморуйнівну поведінку, переконайтеся, що не просто замінюєте її іншою, такою ж по суті. Нова модель може виявитися ще деструктивнішою. Пам'ятайте: не дивлячись, палячи з рушниці, можна собі і ногу прострелити! Якщо в спробі знайти новий компенсаторний механізм ви дієте необачно, то на короткий час відчуєте полегшення, але дуже скоро це лише ще білмпе ускладнить ваше життя, завдасть нового удару по ре­путації і в кінцевому рахунку змусить ненавидіти себе за дурні вчинки. Замість того щоб чекати чергової схожої ситуації і діяти Імпульсивно, заздалегідь з'ясуйте, які кроки забезпечать вам ефективне довгострокове рішення, а не просто тимчасову замі­ну згубної поведінкової моделі. 

3. Не вважайте уникнення вирішенням проблеми. Намагаю­чись змінити згубний патерн своїх відносин з оточуючими, де­які люди вважають за краще просто уникати проблем і неприє­мностей і не відкривають нікому своїх почуттів. їм здається, що жити у вічному невдоволенні і образі краще, ніж кожен раз сва­ритися. На жаль, якщо досить швидко не нейтралізувати при­чину, що викликає образу і розчарування, ці почуття незабаром перероджуються в обурення, гнів і навіть ненависть. Це все одно що сидіти на пороховій бочці емоцій. Вони накопичуються все­редині і в кінці кінців знаходять вихід у вигляді фізичних захво­рювань. У довгостроковій перспективі набагато менш самогуб­но визнати проблему на ранньому етапі і ефективно вирішити її — з співчуттям, повагою і співчуттям до іншої людини.

4. Немає нічого більш марного, ніж намагатися змінити іншу людину. Намагаючись знайти відносно легкий вихід, деякі лю­ди, замість того щоб працювати над власними саморуйнівними поведінковими шаблонами, намагаються змінити оточуючих. «Знаєте, я ніколи не втрачав би самовладання, якби вона при­пинила мене критикувати!» — «Мені не довелося б критикувати його, якби він не був таким нечупарою!» Ллє якщо змінити са­мого себе — така важка задача, чому, бога ради, ми думаємо, що змінити іншого просто? Правильніше зосередитися на тому, щоб позбутися від власної саморуйнівної поведінки і прагнути стати краще самому. Що ж стосується інших, то вони напевно почнуть вести себе інакше, якщо ви будете ставитися до них з розумінням і прийняттям, а не з примусом і засудженням.

5. Не можна нічого виправити, якщо не визнати, що воно зламано. Прямолінійність від тупості, наполегливість від насти­рливості, рішучість від упертості, чутливість від істеричності і спонтанність від необдуманості відокремлює зовсім тонка грань. Знати і бачити різницю між ними — значить визнати свою реальну поведінку, а це перший крок до позитивних змін.

6. Щоб підірвати довіру до себе, досить лічених секунд, а на її відновлення потрібні роки. Чим довше ви наполягаєте в само­руйнівній поведінці, тим вище ймовірність, що рано чи ПІЗНО втратите повагу і довіру оточуючих. Навіть якщо ваші дії нікого не скривдять або не образили в ту ж секунду, люди все одно почнуть ставитися до вас з настороженістю, і може пройти багато часу, перш ніж ви повернете їх повагу і довіру. Словом, продовжуйте в тому ж дусі, поки зворотній шлях до поваги не стане не­переборним — і вся симпатія, з якою до вас ставилися люди, в одну хвилину перетвориться в принизливу жалість. Чим довше ви зволікаєте зі зміною своїх згубних реакцій, тим швидше Друзі стануть вас уникати...